- благоговіння
- -я, с., книжн.Найбільша, найщиріша повага, шана; безмежна любов; побожність.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
благоговіння
Смотреть что такое "благоговіння" в других словарях:
благоговіння — іменник середнього роду книжн … Орфографічний словник української мови
благоговіти — і/ю, і/єш, недок., книжн. Відчувати благоговіння, побожно схилятися перед ким , чим небудь … Український тлумачний словник
поклоніння — я, с. 1) Дія за знач. поклонятися 1), 5). ||Культовий обряд, що його відправляють перед чим небудь (зображенням божества, якоюсь святинею і т. ін.). Поклоніння святим місцям. 2) Надзвичайно шанобливе, благоговійне ставлення до кого небудь … Український тлумачний словник
